Санько
Олексій
Герой України · Азов
Життєвий шлях
Служба в елітному Президентському полку Збройних Сил України в Києві
Служба в Патрульної поліції України
Служба в ЗСУ
Одним із перших добровільно став до лав оборонців України після початку повномасштабного вторгнення
Служба в 12-ї бригаді спеціального призначення «Азов»
Військова служба та бойовий шлях
Одним із перших добровільно став до лав оборонців України після початку повномасштабного вторгнення. Його бойовий шлях розпочався з оборони рідного Запорізького напрямку під Оріховим та участі у боях поблизу Роботиного.
Згодом він перейшов до 12-ї бригади спеціального призначення «Азов», де протягом двох років боронив країну на найзапекліших ділянках фронту разом зі своїм батьком, захищаючи Запорізький, Луганський та Донецький напрямки, зокрема Серебрянський ліс та місто Торецьк.
Олексій був справжнім майстром своєї справи й новатором: він досконало розумівся на зброї та винайшов новий спосіб використання важких кулеметів, що були на озброєнні, значно підвищивши їхню ефективність на полі бою. Його професіоналізм, спокій та впевненість неодноразово рятували життя побратимам. За спогадами товаришів по службі, Олексій міг під щільними ворожими обстрілами без світла завести бійців на звичайному пікапі туди, де не могла проїхати жодна броньована техніка.
Для своїх побратимів він був не лише командиром, а й другом, наставником та людиною, на яку можна було покластися за будь-яких обставин. Його поважали за готовність брати відповідальність на себе та залишатися поруч із людьми навіть у найскладніших обставинах.
Все ху*ня! (цитата)
- Підрозділ 12-ї бригада спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України
- Звання Молодший лейтенант
- Посада Командир взводу великокаліберних кулеметів 1-го батальйону Роти вогневої підтримки
- Роки служби 2023-2025
Військові спогади
Нагороди
Орден Богдана Хмельницького III ступеня
2025 Натисніть для паспорта ↻
Орден Богдана Хмельницького III ступеня
(посмертно)
↺ повернутись
Комбатанський хрест
2025 Натисніть для паспорта ↻
Комбатанський хрест
(посмертно)
↺ повернутись
Медаль НГУ "За доблесть"
2024 Натисніть для паспорта ↻
Медаль НГУ "За доблесть"
↺ повернутисьФотогалерея
Пам'ять живе
«Ми вночі заїжджали під ворожими обстрілами, без світла. Це та людина, яка могла під ворожими обстрілами заїхати на звичайному пікапі й завести нас туди, де не могла проїхати броньована техніка.»
— Побратим «Тамада»«Герої не вмирають. Герої гинуть. Ми не питаємо «як так?» Бо точно, до хвилини і метру розташування знаємо — як. Ми не питаємо «чому?» Це теж кожному з нас відомо дуже давно. Тільки одне питання: — Льошка, як ми тепер без тебе? Братику, ми обов’язково оговтаємось і зробимо все, щоб ти звідти нами пишався. Ти просто пішов у дуже далекий рекон і там готуєш нам нові позиції для стрільби і відпочинку. Як завжди. Честь!»
— Побратим Олександр«Усі, хто знав Олексія, пам’ятають його як "моторчика" — невгамовного, життєрадісного, доброго й відкритого до людей. Він був душею компанії та людиною, яка завжди знаходила сили підтримати інших навіть у найважчі моменти».
— Рідні та побратими про Олексія«Іноді ми сиділи й думали, як зробити, а іноді – спочатку діяли, а потім вже думали, що ж ми наробили»
— Кум
Вічна пам'ять
1991-2025
спочивай з миром
Слава Україні